Об'єкт природно - заповідного фонду
Туристичний об’єкт
Рекреаційна територія Старо-бердянського лісництва
Запорізька обл., Мелітопольський район, с. Соснівка
8ш9.JPG)
Старобердянське лісництво - це оазис на півдні України, одна з перших в дореволюційній Росії лісових дач степової зони. У 1830 р. німецький колоніст Йоганн Корніс на своєму хуторі Юшанли посадив лісові дерева. У 1841 році степи Північної Таврії об'їжджав міністр держ. майна граф Кисільов. Він зауважив, що селянські наділи, що знаходяться поруч з невеликими лісами в балках, дають хороший урожай навіть у посушливі роки. Так було прийнято рішення про створення зразкової навчальної лісової плантації - Бердянського лісництва.
Весною 1846 р. було закладено Бердянське зразкове степове лісництво - невеликий гай площею близько 2 га. Посадковий матеріал виписувався з Москви. Першими насадженнями стали п'ятирічні саджанці клена, ясена, береста, дуба, акації, осики. Висадили рівно 1846 дерев. Звідки походить назва Старо-Бердянський ліс? Справа в тому, що колись це була сама околиця Бердянського округу. Потім кордони змінилися, земля з лісом відійшла Мелітопольщині, але назва збереглася.
Сьогодні територія Старо-Бердянського лісництва займає площу 1132 га. З 1974 року лісництво оголошено заказником. На території Старо-Бердянського лісництва виростають більш 150 видів дерев і чагарників. Основну площу займають дуби, ясен, гледичія, біла акація, берест -дерева більш стійкі до степових умов. В Старобердянскому лісництві водяться дикі кабани, зайці, лисиці. Також можна зустріти лося, косулю, куницю, борсука, енотовидного собаку, білку. Зелені склепіння лісництва «озвучують» понад півсотні видів птахів: солов'ї, жайворонки, дрозди. Зустрічаються тут і зелено-блакитна сиворакша, оранжевогрудая малинівка, жовта плиска. Взимку сюди прилітають вухата сова, жовтоголовий корольок, снігурі.